• Чешское название Австрии Rakousko происходит от слова Rakuš / Rakús, которым чехи называли приграничный город Ratgoz (ныне Raabs an der Thaya) и его окрестности. Это был первый крупный город после пересечения границы с австрийскими землями. Термин впервые зафиксован в хронике Космы в ХІ веке. В Польше вплоть до XVII века австрийских принцесс называли ракужанками.

После завоевания Ирана Арабским халифатом в VII—VIII веках топоним Āturpātākān под влиянием арабского языка трансформировался в Азарбайджан (آذربایجان).

Также существует версия, согласно которой название Азербайджан является тюркизированной формой арабской версии персидского топонима Âzarâbâdagân (Азар — огонь; âbâdag — культовое место; ân — суффикс множественного числа), или означает «страна вечного огня», что может быть связано с зороастрийскими храмами огня в этом регионе.

Финское название островов, Ahvenanmaa, в переводе означает земля окуней.

— от иллирийского слова olba — селение или алб — холм, небольшая гора;

— от лат. alb (алб) — белый (наиболее распространённая, однако наименее обоснованная версия);

— от названия иллирийского племени арберов/арбенов/албанов.

• Сами албанцы называют себя шкиптары (shqiptare), а свою страну — Шкиперія (Shqipëria). По официальной албанской версии этноним происходит от слова shqiponjë, что значит «орёл», а Шкиперия, таким образом, означает «страна орлов». Существует албанская легенда об орле, наградившем албанцев силой; орёл изображён на государственном флаге Албании.

Однако, более обоснованной представляется версия о происхождении этого слова от албанского слова shqip — «говорить понятно»^[5], этноним в таком случае означает «говорящие понятным образом, понятным языком».

Перші згадки про англів зустрічаються у роботі історика Тацита «Германія», написаній у 98 році до н.е. Єдиної точки зору щодо етимології назви племені немає. Було висловлено припущення, що вона походить від слова angular (кутовий) через відповідну форму півострова Ангельн. Однак чому термін, що походить від назви племені, яке було значно меншим, ніж інші, такі як сакси, стали використовуватися для всієї країни та її народу невідомо, але, імовірно, це пов’язано зі звичаєм називати германські народи у Великій Британії англо-саксами.

Відповідно до Оксфордському словника англійської мови, уперше відоме використання Англія було застосовано в 897 році до південної частини острова Великої Британії. У сучасній орфографії слово було вперше використано в 1538 році.

Назва Англія часто неправильно використовується на позначення Великої Британії у цілому, що, певною мірою, принижує мешканців Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії. Так само за часів існування радянської влади за кордоном весь СРСР і його частини називали Росією, ігноруючи назви інших республік.

• Альтернативное название Англии Альбион встречается ещё у Аристотеля. Альбіоном спочатку називали весь острів Великої Британії. Найбільш ранній запис назви з’являється у Аристотеля в IV столітті до н.е. Слово Альбіон (Ἀλβίων) або insula Albionum має два можливих походження. Слово виводять від лат. Albus (білий), що походить від білих крейдяних скель Дувра, вигляд на які відкривається з боку Ла-Манша. Інші вважають, що давні греки і римляни позичили цю назву у кельтів, у яких вона означала гірський острів (від кельтського слова Albai). Сьогодні назва Альбіон має більш поетичний характер.

• Ще одна, поетична, назва Англії — Лоеґрія (Loegria), зустрічається в легендах про короля Артура і пов’язана з валлійським словом Lloegr, що, у свою чергу, походить від імені другого міфічного короля Британії Локріна.

Припускають іберійське чи баскське походження. Зокрема, баск. andurrial (пустка) або исп.  andar (йти).

См. также Барбадос.

Уперше назва згадується у 1602 році в поемі Барко Сентенери La Argentina y conquista del Río de la Plata (Аргентина і завоювання Ріо де ла Плата). А перше офіційне застосування назви відбулося у 1826 році і було закріплено конституцією країни.

• Назва арм.  Հայաստան (Айястан) походить від імені самого Айка (Хайка), онука Ноя, який після потопу засновує на території сучасної Вірменії місто, і перс. ‎ stān.

• Ще одна версія виводить назву від народу мінаїв (minni або mannaeans), що мешкали в районі гори Арарат. З префіксом ar-, тобто земля мінаїв.

• Грузинський термін Somkhiti / Somkheti, на думку сучасних дослідників, походить від Sukhmi або Sokhmi, назви давньої землі, розташованої відповідно до ассирійських і урартських документів у верхів’ях Євфрату.

Після падіння Урарту і мідійського вторгнення, відбулося подальше злиття і змішання різних племен, так що Hai, Arme і Sokhmi стала синонімами.

За іншою версією, назва походить від слів uru (каное) та oubao (острів), імовірна згадка про подорож індіанців на каное до остра Аруба. Є ще версія походження слова Аруба від іспанського oro hubo (тут було золото), що могло бути пов’язаним з пошуками золота на цьому острові.

Перші згадки про острів датуються 1562 роком, під яким він позначений на карті як Orua. На інших картах XVI—XVII ст. позначається, як Oruba, Ouraba, Uruba та Arouba.

Див. також значення назви Антигуа и Барбуда.

Кольори відповідають сторонам світу (чорний або синій — північ, червоний — південь, білий — захід, зелений — схід й жовтий — центр) в монгольській і татарській культурі, яка можливо вплинула на назву цієї землі.

Існують і менш імовірні гіпотези про так звану Балтську Русі (балтськими мовами балт означає білий) і Білу у сенсі вільну від монголо-татарської навали.

Існують різні версії походження терміну болгари/булгари. Згідно з однією з теорій, слово болгари з тюркської перекладається як повсталі. Відповідно до теорії Гесера Курултаева первісною формою є Балгар, яка потім переходить в о у слов’янській вимові (напр. в давньоболгарських літописах). Бал-/балч- означає голова, головний, а -гар — рід, народ. Тобто болгар (балгар) — головний народ. Існує варіанти розшифровки слова болгар за допомогою татарської мови, де бай — багатий, знатний, пан або бойліґ/байліґ — багатство, знатність, а ар-їре — людина, чоловік, тобто болгар — це знатний чоловік або просто пан, а також за допомогою чуваської мови, де пул- (у татарській вимові це ж слово звучить як бул-) означає будь, а кар (у татарській вимові звучить також) — дружній, тобто болгар (пул кар) — це заклик до єдності Будь дружнім.

В офіційному імені країни («Negara Brunei Darussalam») малайск. Негара означає держава, яке походить від санскритського Нагара — місто, і араб. Даруссалам‎ означає будинок миру

Латинська назва Britannia зустрічається у працях давньогрецького мандрівника Піфея близько 320 року до н.е., який дає опис різних островів у Північній Атлантиці (можливо, Ісландії або Шетландських островів). Птолемей використав термін Μικρὰ Βρεττανία (Мала Бреттанія) для Ірландії, хоча в його інших роботах Ірландія названа як Ιουερνία (Iwernia). Бріттія в якості назви для Великої Британії з’являється у Прокопія, яке використовувалося в VI ст. населенням Нідерландів.

Виргинские Острова (Великобритания) Виргинские Острова (Великобритания) (заморская территория Великобритании)

Аромат можливо був пов’язаний зі свіжою водою річки Чжуцзян під час припливу або з ладаном, який зберігався уздовж берега на північ від Коулун на експорт. Уперше назва Гонконгу до всього острова стала уживатися в офіційних документах після підписання Нанкінського договору в 1842 році.

• Офіційною мовою КНР путунхуа ті ж самі ієрогліфи на позначення міста читаються як Сянган.

Відповідно до ісландських саг Ерік Рудий був вигнаний з Ісландії за вбивство. Він разом зі своєю родиною і рабами вирушив на кораблях, щоб знайти землю, яка, за чутками, лежала на північному заході. Оселившись тут, він назвав землю Grœnland (Ґренландія), імовірно, для залучення поселенців.

Водночас південна частина Ґренландії, що не покрита льодовиками, зелена в літній час.

На ранніх картах Ґренландія також називалася Gruntland і Engronelant (або Engroneland). Імовірно, Grøn (зелений) було помилковою транскрипцією слова grunt (земля), яку застосували до мілководних заток.

• Ґренландська назва Kalaallit Nunaat означає земля людей Kalaallit.

За іншою теорією, назву виводять з греч. γεωργός («geōrgós») — землероби.

• Насправді, назва Грузія була запозичена в ХІ або ХІІ ст. із сирійської мови gurz-ān/gurz-iyān та арабської ĵurĵan/ĵurzan, що походить з перської gurğ/gurğān, а те слово, у свою чергу, з давньоіранської — vrkān/waručān неясного походження. Однак існує подібний топонім у Прикаспії Ґорґан, що означає з перської земля вовків. Таку ж етимологію, імовірно, має вірменське слово Virk (Վիրք).

Інший варіант, від Гурджистана (gurj — гірський і перс. ‎ stān), що входив до складу Перської імперії.

У часи козаччини грузин в Україні називали гурджіями.

• Грузинська назва Сакартвело (საქართველო) означає місце/земля картвелів, тобто грузин. Картлі — одна з історичних областей Грузії. Назву пов’язують з легендарним пращуром грузин Картлосом, братом Хайка (див. етимологію Вірменія).

норв. jarth (земля) або jarl (граф), або, можливо, від імені Geirr (Острів Джеррі). Американський письменник Вільям Сафір припустив, що Jers у назві Джерсі спотворене слово Цезар.

• араб. مصر (Miṣr або єгипетською арабською Maṣr)‎ — загальносемитське слово ивр. ‏ Mitzraim‏‎, уперше використовувалося у значенні Єгипет в акадській мові і в перекладі означало місто або засновувати чи знаходити в арабській. Турецька назва Місир походить від арабського. Ім’я на івриті буквально означає два Єгипта, можливо, від стародавнього царства Верхнього і Нижнього Єгипту. На івриті може також означати протоки або вузькі місця, що вказує на форму країни, яка простяглася уздовж річки Ніл, і має більш символічну вагу в Біблії щодо історії Виходу єврейського народу з Єгипту.

• Kême Ⲭⲏⲙⲓ (коптська назва): чорна земля (давньоєгипетською kmt), імовірно, від грязі Нілу після літньої повені, на противагу пустелі, називаної Червоною землею (давньоєгипетською dšrt).

• Північна Родезія (колишня назва) походить від імені Сесіла Родеза, британського південноафриканського міністра і бізнесмена, який допоміг заснувати колонію. Родезія ділилася на Північну і Південну (сучасне Зімбабве).

Перша в історії згадка слова Ізраїль була знайдена на стелі Мернептаха на території Стародавнього Єгипту (кінець XIII ст. до н.е.) та відноситься до народу, а не до країни.

• санскр. भारतम् (Бхарат), імовірно, походить від імені одного з двох давніх царів Бхарата.

• хинди हिंदुस्तान (Хіндустан) запозичений з перської Хіндустан هندوستان (як термін індуській). Хінд (перською вимовою звучить як Сінд) і перс. ‎ stān — країна або земля (пор. санскр. sthāna (місце, земля). Арабською мовою Індія відома як аль-Хінд (الهند), а перською — Hind (هند). Терміни Хінд і Індостан вживалися перською та арабською мовами у ХІ ст. ісламськими завойовниками Делійського султанату і Імперії Великих Моголів.

• Трансйорданія походить від trans (через або за), тобто на схід від річки Йордан.

• Урдун — транслитерация арабської назви Йорданії

У добу Ахеменідів (550—327 рр. до н. е.) давньоіранське поняття Aryānam Dahyunam трансформувалося у др.-перс. Aryānam Xšaθram — Держава аріїв, яке згодом дало назву державі Аршакидів (250 до н. е.—224 н. е.) — Aryānšaθr / Aryānšahr.

Самоназва іранців — ірані. Попри те, що іранці називають свою країну Іраном з давніх часів, у решті світу старе іменування Персія залишалося загальноприйнятним до 1935 року, поки шах Реза не поставив вимогу від інших також називати його країну Іраном.

• колишня назва Ірану Персія походить від лат. Persais, що, у свою чергу, — від давньоперсидського Paarsa — центральний район у країні, сучасний Фарс. Часто Персію пов’язують із грецькою міфологією — земля Персея.

З ханаанського діалекту фінікійської мови אי שפנים ʾ О-šəpānîm (і-шпанім) перекладається як Острів даманів. Фінікійські поселенці прийняли місцевих кроликів за африканських даманів, на честь яких назвали країну. Римляни адаптували назву лат.  Hispania . Римські монети, що карбувалися у регіоні за часів Адріана, зображували жіночу фігуру з кроликом біля її ніг.

Давньоримська назва Іберії, Hispania, може походити від поетичного використання терміну Hesperia щодо Італії, що відображало сприйняття греками Італії як західної землі або країни призахідного сонця (Hesperia), та Іспанії, яка лежить ще далі на захід (Hesperia ultima ).

Також стверджують, що España походить від баскського слова Ezpanna (край або кордон), вказуючи на той факт, що Піренейський півострів являє собою південно-західний край європейського континенту.

Гуманіст XV—XVI ст. Антоніо де Небріха припустив, що слово Hispania еволюціонувало від іберійського слова Hispalis, що означає місто в західному світі.

Згідно з новим дослідженням Хесуса Луїса Кунчійоса (Jesús Luis Cunchillos) «Основи фінікійської граматики», опублікованої у 2000 році, коренем span є spy (кувати метали). Тому i-spn-ya означає земля, на якій куються метали.

Назва Italia спочатку використовувалася тільки для південної частини Італії (сучасна Калабрія). Греки поступово застосовували назву щодо більшого регіону, а з часів римського завоювання цей термін був поширений на весь півострів

З такою назвою (Камбоджа) відомий також стародавній народ індо-іранської групи і держава в Північному Афганістані, Північному Пакистані, таджицькому Памірі і в долині Зеравшану, навколо гірського хребта Гіндукуш.

За деякими припущеннями, назва Камбоджа походить від імені перського царя Камбіза. Наскільки пов’язана назва народу Камбоджа з назвою держави Камбоджа в Південно-Східній Азії, незрозуміло. Існує гіпотеза, що воїни касти кшатріїв Камбоджа проникли на схід на територію кхмерів і утворили свою династію.

• Кампучія отримана таким же чином.

З ірокезького слова Kanata (селище або поселення). Ця назва відносилася до індіанського селища Стадакона (Stadacona), поселення поруч із сучасним Квебеком. Уже в 1545 році в європейських книжках та картах увесь регіон було прийнято звати Canada.

Інша теорія припускає, що Каталонія походить від назви Gothia (або Gauthia), Земля готів, оскільки Іспанська марка була спочатку відома як Gothia, звідки теоретично отримали назву: Gothland (Готланд)> Gothlandia> Gothalania> Catalonia (Каталонія).

Ще одна теорія, менше прийнятна, вказує на іберійське плем’я Lacetani, яке жило в цьому районі і чиє ім’я під римським впливом, можливо перетворилося на Katelans, а потім Catalans.

Інша версія виводить назву від слова kyrg, що означає сорок, kyz — дівчинка, і перс. ‎ stān — земля, тобто, країна сорока дівчин.

• Походить від назви племені кит. 契丹, киданів (піньїнь: qìdān, цідань), які правили в північному Китаї. Термін Catai на позначення цього регіону Китаю ввів Марко Поло на противагу південному Китаю  — Манджі ( (Manji), кит. 蠻子 (південні варвари).

• кит. 中国(Zhong Guo) — центральний народ.

• Термін європейськими мовами (англ. , фр. , нем. China , итал.  Cina, фин. Kiina ) походить з перс. چین‎ (Cin). Популяризував цю назву у Європі Марко Поло у 1555 році. Походить із санскр. चीन(Cīnāh), імовірно, від династії Цінь (221 до н.е. — 206 до н.е.), хоча термін використовувався до цього часу.

• Стародавні греки та римляни називали жителів Китаю греч. Σηρες (Серес). Цей термін походить від кит. 丝 (піньїнь: sī) шовк. Власне, лат.  sērĭcă означає шовк.

Кілінґові острови названі на честь капітан Вільяма Кілінґа, який відкрив їх у 1609 році.

На честь династії Goryeo, першої корейської династії, при якій країну відвідали люди із заходу. Місцева назва Hangeuk (стародавня — Чосон) означає країна ранкового спокою.

Хоча більш імовірніше походження від серб. Косово Поле, назви центральної рівнини Косово, що буквально означає Поле Чорного дрозда. Тобто Косово від серб. кос (чорний дрізд) і серб. ово  — суфікса присвійних прикметників.

• Стародавні греки називали Крим Таврією за назвою місцевих племен таврів. Давньогрецький історик Геродот згадує, що Геракл орав тут землю використовуючи величезного бика (Taurus), звідки і походить назва півострова.

За іншою версією, походить від порт. coração (серце), оскільки на острові був центр торгівлі. Від іспанських торговців назву Кюрасао перейняли голландці.

Інші дослідники виводять слово Curaçao від назви корінних народів кюрасао. У ранніх іспанських записах корінні народи острова згадувались як індіанці кюрасао (Curaçaos).

А лаос. ເມືອງລາວ (Муанґ Лао) буквально означає країна лао.

Інше походження назви може бути пов’язане з гідронімом, можливо, від річки Lietava в центральній частині Литви. Цей гідронім пов’язаний з литовським lieti (корінь lie-): лити або розливати. (Пор. з давньослов’янським лити), греч. α-λει-σον (чашка), лат.  litus (берега), тохарським lyjäm (озеро) .

Робилися спроби зв’язати з лат.  litus (див. Літораль). Литва (род. Litvae), перший латинський варіант топоніма, з’являється в одному літописі за 1009 рік. Вчений XVI ст. пов’язував слово з лат. litus (труби), можливо, дерев’яні труби, на яких грали в литовських племенах.

Найбільш популярним є твердження про те, що назва країни походить від слова Lietus (дощ), а Латвія означає дощове місце.

фр.  та англ. Madagascar

За Гесіодом, походить від назви Μακεδών, царя-засновника країни, сина Зевса і онука Девкаліона. Область сучасної Республіки Македонії в давнину була частиною царства Пaйонії, яку завоювали македонці, а потім римляни, ставши таким чином римською провінцією Macedonia Salutaris або Macedonia Secunda.

• Južna Srbija (Південна Сербія) — ім’я, яке було дано сербській частині Македонії в 1913 році після Першої Балканської війни, коли область Македонія була розділена між Грецією, Болгарією і Сербією.

• Вардарска бановина, від назви річки Вардар, ім’я Македонії після 1929 року, коли Королівство Югославія була розділена на провінції (бановини). Гідронім Вардар, імовірно, походить від давньогерманського Vordol, так можливо назвали ту область готи, що поселилися тут у V ст. Інша версія виводить слово з фракійського Вардар від праіндоєвропейського слова *sword(o)-wori — чорна вода.

• Колишня Югославська Республіка Македонія. Греція протестує проти назви Македонія, оскільки таке ж ім’я носить одна з грецьких провінцій. Натомість, пропонує країні отримати назву Славомакедонія, Північна Македонія, Верхня Македонія або Нова Македонія.

• Французький Судан (фр.  Soudan français ) — колишня колоніальна назва. Термін Судану (див. нижче) походить з араб. البلاد السودان‎ (Білад як-Судан): земля чорних.

• Dhivehi Raajje (ދ ި ވ ެ ހ ި ރ ާ އ ް ޖ ެ): Царство Мальдівських Островів. Дівехі — іменник на позначення як народу Мальдівських Островів, так і їхньої мови. • Maladwipa (मालदीव) на санскриті гірлянда островів, або, радше, маленькі острови, від мала (मल), що означає маленький.

За іншою версією, походить від фінікійського слова 𐤈𐤄𐤋𐤀𐤌 Maleth (притулок), оскільки острів має численні затоки і бухти.^[7]

Власне, Мексика — самоназва одного з основних народів ацтекської імперії. Етимологія невідома. Деякі припускають, що назва з мови науатль означає сонце. Інші говорять, що походить від імені вождя Мексітлі. Інші виводять від бур’яну, який росте на озері Тескоко. Леон Портілла припустив, що це означає пуп місяця з мови науатль мецтлі (місяць) і xictli (пуп).

Офіційна назва була вперше використана в Конституції 1824 року і була збережена в конституціях 1857 і 1917 років. Неформально, Мексика використовується поряд з Мексиканською Республікою (исп. República Mexicana).

У VI ст. фокідські греки заснували колонію і звели храм на честь напівбога Геракла, що замінив собою якогось місцевого одноокого бога плодючості і чоловічої сили (Mono okos), у наслідок чого виник культ Геракла Відлюдника (Hercules Monoikos). Пор. зі словами итал.  monaci та укр. монах, а також див. герб Монако.

Інше припущення, myan означає швидко / швидкий і mar — жорстоко сильний. Перейменування країни в 1989 році викликало політичні суперечки: деякі групи меншин і громадські діячі сприймають М’янма, як суто бірманську назву, що відображає політику домінування етнічної більшості бірманців над меншинами. Ці групи не визнають ані легітимності правлячого військового уряду, ані заміни англійської назви країни. Тому меншини продовжують використовувати англійську назву Бірма замість М’янми.

• Бірма (колишня назва) — назва мабуть походить з санскриту Brahmadesh (ब्रह्मादेश), земля (бога) Брахми.

• Інші назви: англійські колоністи до 1888 року називали Науру Приємним островом (англ. Pleasant Island). Німецькі поселенці називали острів Nawodo або Onawero. Пізніше написання слова Nauru було змінено на Naoero, щоб європейці правильно виголошували назву країни.

Деякі стверджують, що термін походить від санскритського nipalaya, що означає біля підніжжя гір або над підніжжям, посилаючись на близькість країни до Гімалаїв. Інші вважають, що назва походить від тибетського niyampal, що означає свята земля.

Див. також Нігерія.

Див. також Нігер.

• Голландія — частина Нідерландів, термін часто неправильно використовується стосовно країни в цілому. З нем. Holt і land — лісиста земля (часто помилково перекладають як болото).

• нем. Batavia — рілля (від Betuwe — на противагу регіональній назві Veluwe — необроблена земля). Або походить з лат. Batavia, назви германського племені Батави.

• нидерл. Nederland, фин. Alankomaat, ирл. Na hÍsiltíre — низька землі.

• ниуэ Niuē-fekai)

(ниуэ Niuē-fekai), яке використовується тільки в офіційних випадках і піснях. Слово niue утворилося від іменника niu (кокос) і перекладається як ось кокос. Згідно з легендою, полінезійські мандрівники, які вперше оселилися на острові, дізналися, що вони наближаються до землі, оскільки довкола плавали кокоси. Fekai перекладається як канібал, хоча канібалізму на острові не існувало.

• Однак найдавніша назва Ніуе — Нуку-ту-Таха (ниуэ Nuku-tu-taha), яку дав, згідно з місцевими легендами, першовідкривач острова Хуанакі (ниуэ Huanaki) і яку можна перекласти з мови ниуэ острів, що самотньо стоїть. Інші історичні назви — Моту-те-фуа (ниуэ Motu-te-fua (Острів без фруктів)), Факахоа-моту (ниуэ Fakahoa-motu), Нуку-тулуеа (ниуэ Nuku-tuluea). Усі ці назви вийшли з ужитку і їх можна зустріти лише в ніуеанських легендах і піснях.

• Інша історична назва Ніуе, англ.  Savage Island ‎ Савідж, пов’язана з ім’ям відомого англійського мореплавця Джеймса Кука, що став першим європейським першовідкривачем острова. З англійської мови ця назва перекладається як Острів дикунів. Пов’язано це з тим, що англійського мандрівника вороже зустріли місцеві тубільці.

• лат.  назва Germania уживається з ІІІ ст. до н.е., невідомого походження.

За деякими припущеннями, перекладається як Земля списників, від нем. gar (спис)‎ та лат. , нем. и Шаблон:Lang-man (людина).

• Оксфордський словник англійської мови подає теорії про кельтські корені gair (сусід), або gairm (бойовий клич). Ерік Партрідж запропонував *gar (кричати), а походження від gar (спис) визначив як застарілу. Італійська, румунська та інші мови використовують латинську назву Germania. Того ж кереня ирл. Ghearmáin.

• фр. Allemagne, исп. Alemania, порт. Alemanha, араб. ألمانيا‎, перс. Almân‎, тур. Almanya: від назви, південного германського племені Alamanni, що, ймовірно, означає всі чоловіки, тобто мова йде про союз племен.

• нем.  Deutschland, нидерл. Duitsland: від давньоверхньонімецького слова diutisc (народ) і land (земля): Земля людей. З того самого кореня походить дат. , норв. , швед. Tyskland; исл.  Þýskaland та итал.  прикметник tedesco.

• таит. Purutia означає Пруссія .

• эст. , фин. Saksa від назви германського племені саксів, у свою чергу, імовірно, походять від давньоверхньонімецького слова sahs (ніж).

Див. значення Шотландія (Каледонія)

• Аотеароа — найбільш загальноприйнята назва країни мовою корінного народу маорі, які відмовилися від запозиченої фрази Niu Tireni. Аотеароа зазвичай означає земля довгої білої хмари.

• ирл. та гэльск. Nua Shealtainn означає Нова Шетландія (Sealtainn), яка, у свою чергу, походить від Шетландських островів. Однак, здається, що носії гельської мови використали під час перекладу з англійської мови народну етимологію назви Нової Зеландії.

• Місцева назва нюнорск Noreg.

• Урмани; мурмани — від давньоруської вимови норвезького слова Northmen. (Це слово збереглося в назві російського міста Мурманська.)

• ирл. An Iorua, здається, було виведено з неправильного перекладу давньоскандинавського Norðrvegr , у якому неправильно побачили ірландський артикль an і назву країни.

Емірат (від араб. امير, ’amīr‎‎ — повелитель, вождь) відноситься до території під управлінням еміра.

• Договірний Оман (назва у 1820—1971 роках). Після досягнення у ХІХ ст. перемир’я між англійцями й арабськими шейхами країна отримала назву Договірні держави або Договірний Оман.

Існують різні пояснення походження араб. ‎ назви Тарікх фі Уман. Наприклад, виводять від прикметника аамен або амоун, що означає осілий (на відміну від кочових) чоловік. Інші вчені вважають, що місто було назване на честь якого-небудь історичного, легендарного або біблійного героя, в тому числі Омана бен Ібрахіма аль-Халіла, Омана бен Сіба Бен Йатгана бен Ібрагіма, Омана бен Катана та Омана бен Лута (арабі зоване ім’я біблійного Лота). Треті пропонували виводити назву від долини в Ємені, з якої прийшли засновники міста.

• Альтернативна назва: англ. Pelew . Англійський капітан Генрі Вілсон, який зазнав корабельну аварію на рифі Улонг острова Палау в 1783 році, записав назву Палау як Pelew.

• Jórsalaheimr, Jórsalaland, Jórsalaríki — від давньоісландського назви Jórsala (Єрусалим)

Назву Нова Гвінея дав іспанський дослідник Ін’їго Ортіс де Ретес (Íñigo Ortiz de Retes), який відзначив подібність місцевих мешканців і жителів Гвінеї в Африці.

• гуар. Paraguái

А Південні Сандвічеві острови він назвав на честь Джона Монтеґю, четвертого графа Сендвіч, який на той момент обіймав посаду першого лорда Адміралтейства і який допомагав спорядити експедицію Кука. Слово Південні було додано для розрізнення цих островів із Сандвічевими островами, відомими зараз як Гаваї.

Див. значення Судан.

• Розглядаються інші назви, як от Азанія, Нільська Республіка, Республіка Куш і навіть Джувама^[11]:

— походження слова Азанія залишається невідомим, але назва стосується різних частин Східної Африки південніше Сахари. Останнім часом з’явилися дві версії походження слова. Згідно з першим варіантом, назва виводиться від арабського аджам (іноземець, не араб). Інші дослідники пов’язують із грецьким дієсловом azainein (висохнути, сохнути), яке підходить до визначення Азанії, засушливих земель на південь від Сахари.

Див. також Південна Африка (Азанія).

— Нільська Республіка від назви ріки Ніл, що походить від греч. Νεῖλος (Неілос), з невідомим більш раннім значенням. Стародавньою єгипетською мовою Ніл називався Ḥ'pī або iteru, що означає Велика ріка.

— Республіка Куш — від назви стародавнього царства, яке існувало з IX-VIII ст. до н. е. до IV ст., щоправда, на території Північного Судану.

— ім’я Джувама (Juwama) отримана за назвою трьох великих південносуданських міст Джуба, Вау і Малакаль.

• питк. Pitkern Ailen

• таит. Pōrīnetia farāni

Значення Франція див. нижче.

• Азанія (Azania) — назва, яку викорситовують деякі представники білої меншини країни замість Південної Африки.

Див. також значення Південний Судан (Азанія).

• Мзансі (Mzansi) — популярне, широко відоме прізвисько серед місцевого населення, часто використовується у просторіччі. uMzantsi in isiXhosa означає південь.

• Назви венг. Lengyelország , лит. Lenkija , перс. ‎ Lahestân походять від давньоруського або давньопольського етноніма лендзянин (lęděnin) (можливо, людина, що оре цілину) і його похідного лях (lęch).

• Лузитанія (Lusitania) — давня і літературна назва. Походить від лузітанців, імовірно, племені лусус (Lusus) кельтського походження.

Див. також значення Україна (Русь) і Швеція (Ruotsi).

• латыш. Krievija від назви стародавнього племені кривичів, пов’язаних із сучасною Білоруссю.

• эст. Vene, Venemaa і фин. Venäjä від назви стародавнього племені венедів (Veneti).

• У 1922—1991 роках за кордоном Росією називали весь Союз Радянських Соціалістичних Республік і його частини, ігноруючи назви інших республік.

Старі варіанти назви включають Rumania та (під впливом французького правопису) Roumania.

• Дакія (Dacia) — давнє ім’я та латинській варіант походять від назви давніх даків.

• Валахія, слов’янська назва країни, від walh, готського слова на позначення кельтів, а згодом всіх латинізованих племен. Ця германська форма походить від назви кельтського племені Volcae. Порівняйте з етимологією назви Уельс (Wales) і Валлонія (Wallonia).

• Інша назва фр. Pays des Mille Collines перекладається як Земля тисячі пагорбів

Принсіпі спочатку називався Santo Antão, імовірно, на честь святого Антонія, в день якого 17 січня 1471 або 1472 року відкрили острів. Пізніше у 1502 році його перейменували в Ilha do Principe (Острів принца), з посиланням на принца Португалії, якому сплачували мито на цукрові культури острова.

• Сахарська Арабська Демократичнаї республіка — частково визнана держава. 1976 року Фронт Полісаріо, що веде партизанську війну проти марокканських військ, проголосив створення держави. Республіка була назва на честь народу Sahrawis (або Saharawis), який мешкає у Західній Сахарі.

• Іспанська Сахара (исп. Sahara Occidental) — назва країни у 1884—1976 роках. Походить від географічного положення в пустелі Сахара і колишньої колоніальної держави (Іспанія).

• Ваді-Захаб (Ріо-де-Оро) і Сегієт-ель-Хамра — історична назва, яка означає Золота річка і Червоний струмок

Термін араб пов’язаний з географічною назвою Аравія. У семітських мовах корінь слова має безліч значень, у тому числі захід, пустеля, «змішатися», купець, крук і зрозумілий, всі з яких, як видається, мають відношення до появи цієї назви. Примітно, що в Давньому Єгипті ця область була вже відомою як Ар Рабі.

• У XVI ст. регіон часто відвідували баскські рибалки. Вони нарікли острів Мікелон, що баскською мовою означає Михаїл, імовірно, на честь Архангела Михаїла. У 1579 році вперше були опубліковані назви Micquetõ і Micquelle, що з плином часу еволюціонували в Міклон (Miclon та Micklon) і, нарешті, Мікелон.

• Гренадини запозичив свою назву від південного іспанського міста Гранада.

• Невіс походить від іспанської фрази Nuestra Senora de las Nieves, що означає Богоматір Сніжна від білих хмар, які постійно огортували гори на острові.

• тур. Sırbistan

Ім’я лужицьких сербів у сучасній Німеччині має те ж походження.

• Раніше острів був відомий як Temasek (Морське місто) від малайського або яванського кореня tasik (озеро).

або سوريا (sūryā)

— від топоніму, імовірно, назви ріки (пор. епітет Дніпра Славутич; назви рік Слуя, польські назви рік Sɫawa, Sɫawica, сербське Славница, гідроніми яких походять від індоєвропейського кореня зі значенням обмивати, очищати);

— від слово (люди, що говорять по-нашому, на відміну від іншомовних племен німців, німих;

— від індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого чути, у значенні виражень слава і популярність, тобто відомі люди; від кореня slaṷos народ.

Даний етнонім як племінний закріпився в ході етногенезу не тільки словаків (словацк. slováci), а також словенців (словен. Slovenci), словінців (slovinci) та ільменських словєн — жителів Новгородської землі.

— від кушитського слова, що означає темний або чорний стосовно кольору шкіри;

— від місцевої фрази soo maal (іти доїти), що вказує на дружність сомалійців, які пропонували своїм гостям молоко;

— від імені стародавнього і міфічного патріарха Самаале (Samaale), від якого, ніби, безпосередньо походять сомалійці.

Походження терміну Америка спірне. За найбільш популярною теорією, назва походить від латинізованого імені дослідника Амеріго Веспуччі, Americus Vespucius, що перетворилося на Америку, слово жіночого роду. Жіночій рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів: Азія, Африка і Європа.

Див. також Етимологія назв континентів.

Таджики — альтернативна назва персів. Корінь слова тодж походить від перс. تاج‎, тадж (корона). Буквально Таджикистан означає місце, де люди мають корони. Інше імовірне походження від тиб. Tag Dzig (таджик). Так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард.

• Предки таджиків називали свою країну Aryānam Vaeja. Назва походить від давньоіранської aryanam і авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон) і приблизно перекладається як Країна аріїв.

• Танганьїка бере свою назву від озера в цьому районі, яке вперше відвідав у 1858 році європеєць Річард Бартон. Він вивів назву від tou tanganyka (приєднуватися), інтерпретувавши це як місце, де зустрічаються води. Однак у 1871 році Генрі Стенлі пояснив, що слово походить від тонга (острів) і гіка (плоский). Обидві теорії залишаються сумнівними.

• Занзібар отримав свою назву від Zengi або Zengj (زنكي), місцевого народу, чия власна назва означає чорний і араб. برر, (barr)‎, що означає берег.

• Сіам тайск. สยาม —колишня назва до 23 червня 1939 року і у 1945—1949 роках. Слово, ймовірно, походить від топоніма пали Suvarnabhumi (शुभर्नभुमि), Земля золота. Корінь sama (सम) мовою палі означає різні відтінки кольорів, найчастіше коричневого або жовтого, але іноді зеленого або чорного кольору.

• З тетум Lorosa'e буквально означає схід сонця.

• Португальський Тимор (порт. Timor Português) — назва у 1702—1975 (2002) роках, коли Східний Тимор знаходився під португальським контролем. У 1975 році країна була захоплена Індонезією. Оскільки окупація була незаконною і ніким не визнавалась, Португальський Тимор офіційно існував до отримання своєї незалежності у 2002 році.

• фр. Togoland français (1916—1960)

• Дружні острови (англ. Friendly Islands) — назва, яку дав у 1773 році капітан Джеймс Кук на знак подяки місцевому населенню за гостинність і дружнє ставлення до них.

• Kairi або Iere (давньоіндіанська назва) зазвичай перекладається як Земля Колібрі або просто острів.

• англ. Ellice (Ellis) Islands до 1975 року

• Назва Лагунови острови була дана іспанським мореплавцем А. Менданья де Нейра, який перший з європейців відкрив острови у 1568 році. Інші острови, що становлять територію сучасного Тувалу, були відкриті англійськими капітанами Дж. Гілбертом і Маршаллом у 1788 році.

• Острова Елліс названі капітаном Арентом де Пейстером на честь Едварда Елліса, політика, торговця і власника канадського судна «Ребекка», з борту якого у 1819 року були обстежені острова.

Уперше термін тюрк застосували в 177 році до н.е. китайці щодо народів, які жили на південь від Алтаю та у Середній Азії. Запис терміну тюрк або турук, як екзонім зафіксований в давньотюркській рунічній писемності (орхоно-єнісейска писемність) у добу Тюркского каганату в Центральній Азії (близько VIII ст. н.е.).

Суфікс iye може бути латинського (-ia), арабського (-iyye) або турецького (iye) походження, що означає власник.

• Рум (курд. ڕۆم) — за назвою Румського султанату, малоазійської держави ХІ-ХІV ст. Від Рум (Rûm), терміна, яким називали спочатку Римську, а потім Візантійську імперії. (Пор. назву греків Криму — уруми). Згодом перси дали цю назву всьому регіону, в якому жили тюрки.

Див. значення Туреччина

Буґанда означає земля баґанда. Баґанда скорочено від Баґанда Ба Катонда, що означає брати і сестри Бога. Ця назва походить з космологічної міфології, згідно з якою Бог неба — батько всіх баґанда, а люди між собою брати і сестри.

Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був прийнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів.

В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до ХІХ ст. Гунські імена Аттіла і Река до сих пір популярні серед угорців.

• Назви давн.-руськ. Угри (*ǫgrъ), укр. Угорщина, лит. Vengrija, белор. Вугоршчина , кашубск. Wędżierskô, польск. Węgry, а також запозичена з польської рус. Венгрия так само походять від тюркського оногури. Той же самий корінь має етнонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.

• Magyarország , а також чеш. Maďarsko, тур. Macaristan та ін. походять від венг. Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе «Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім’я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійним Німродом.

Мадяр (Magyar) — самоназва угорців. В українській мові слово мадяр вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен^[18].

• Англійське слово Wales походить від германських слів Walh (однина) і Walha (множина), що означало романізованого іноземця або прибульця. Англосаксонці, що розмовляли давньоанглійською мовою, називали кельтських бритів, у тому числі валлійців і корнців (назва Корнволла містить той же корінь), Waelisc, а їхні землі Wēalas. Спочатку воно позначало всіх кельтів. Пізніше, після того як германці увійшли в контакт із Римською імперією, воно стало позначати також людей, що говорять на латині, пізніше — романські мови (порівн. Валлонія в Бельгії, Валахія в Румунії)^[19].

• В італійській і французькій мовах назва країни походить від Gael (галл).

• Топонім Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком.

Існує кілька гіпотез походження назви:

— український лексикограф Борис Грінченко у своєму Словникові української мови першим значенням слова Україна дає країна;^[22]

— український славіст, мовознавець Ярослав Рудницький навів декілька значень назви Україна (Вкраїна, Укра́їна, Укра́йна): 1) «прикордонна земля»; 2) «будь-яке відокремлене місце»; 3) «країна в цілому»;^[23]

— за Максом Фасмером, від др.-рус. окраїна — прикордонна місцевість^[24];

Див. також назви Австрія, Данія, Іспанія, Латвія у значенні «прикордонна земля».

— Сергій Шелухін вважав, що назва «Україна» утворена від дієслова украяти, відрізати й означає «відділений шматок землі», «відділена частина території племені». У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «україна» набуло нового значення — «князівство». Зокрема, у літописах зафіксовані Переяславська україна, Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна та ін.;^[25]

— деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова край, що первинно означало рідний край, країна, земля.^[26]

• Давня назва сучасної України — Русь:

— за Фасмером, від фин. назви шведських веслярів — ruotsi. Росами називали варягів також візантійці, про що свідчить Ліутпранд Кремонський, посол італійського короля Беренгарія до Візантії у 949 році: «У північних краях є якийсь народ, який греки за його зовнішністю називають Rousios, ми ж за їх місцем проживання звемо „норманами“. Адже тевтонською мовою норд означає північ, а ман — людина; звідси — нормани, тобто північні люди. Королем цього народу був [тоді] Інгер (Ігор Рюрикович)».

— від назви гідроніма Рось, однак ця гіпотеза зазнала критики і не підтверджена фактами;

— від русий.

Див. етимологію назви Швеція (Ruotsi).

Від Русь походить етнонім русин. У козацьку добу територію сучасної України продовжували іменувати Руссю, а українців — русинами. Це підтверджують тогочасні літописи, хроніки, мемуари, поземельні акти, привілеї-данини, заповіти, книги записів Литовської метрики, Руської метрики. Термін русин зберігся до нашого часу в Галичині, Буковині та Закарпатті.

• З XIV ст. в європейських (перш за все в австрійських, чеських та польських) джерелах землі сучасних Західної Білорусі та Західної України іменувалися Рутенією (лат. Ruthenus; мн. Rutheni). Близько 1434 року Польща з Галицько-Волинських земель утворила Руське воєводство (з центром у Львові). У 1432—1435 та 1658—1659 роках на території України існувало Велике князівство Руське.

• Протягом XIV—XVI ст. у візантійських джерелах Малою Руссю (греч. Μικρά Ρωσία — Мікра Росіа) називали утворену 1303 року Галицьку митрополію на противагу Великій Русі (греч. Μακρά Ρωσία — Макра Росіа), під якою з 1354 року розумілася територія єпархій під владою київського митрополита з центрами у Володимирі та Києві. Греки, за аналогією з термінами Греція і Велика Греція (область з давньогрецькими колоніями), під Малою Руссю розуміли первісну Русь (метрополію), а під Великою — зовнішню, колонізовану Русь.

Мала Русь — історична назва Галицько-Волинської землі в XIV—XV ст., території Наддніпряншини у XV—XVI ст. і Лівобережної України після входження до складу Московського царства у XVII ст.

• Малоросія — назва українських земель після перетворення їх на російські губернії, за допомогою якої влада доводила законність приєднання України до Росії і проводила політику русифікації.

• Термін Київська Русь увів у науковий обіг Микола Карамзін на противагу Московській Русі.

• Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — державне утворення у 1649—1764 роках. Від терміна гетьман (нем. Hauptmann, польск. Hetman — начальник), титул вищих воєначальників у козацькій державі. Військо Запорозьке — від назви Запорожжя, що походить від порогів у нижній течії Дніпра. Землі, які знаходились південніше Києва, за порогами, отримали назву запорозьких, а край — Запорожжя.

До англійської, а відтак й до інших мов, назва потрапила з тонганської мови. Уперше європейці з команди капітана Джеймса Кука зустрілись з фіджійцями на острові Тонга. Їх описали, як грізних воїнів і лютих канібалів, виробників найкращих судів у Тихому океані, але не як вправних моряків. Свою батьківщину вони називали Віті (фидж. Viti), тобто острів. Тонганці вимовляли це слово як Фісі (тонг. Fisi). У свою чергу Кук записав острів як Фіджі (англ. Fiji)^[27].

Окрім цього, іспанці використовували назву Islas del Poniente (Острови Заходу), а також ім’я San Lázaro (Сан-Лазаро), яке дав островам Магеллан.^{[28][29][30][31][32]}

Офіційні назви Філіппін кілька разів змінювалися в ході історії країни. У ході філіппінської революції, було проголошено про створення República Filipina (Республіки Філіппіни). У період іспано-американської війни та філіппіно-американської війни до періоду Співдружності Філіппін, американська колоніальна адміністрація використовувала термін Philippine Islands. Під час американського панування стала стверджуватися сучасна назва Філіппіни.^[33] З моменту здобуття незалежності офіційна назва країни — Республіка Філіппіни.

• Фінська назва країни — Suomi. Уперше зафіксовано у давньоруських літописях як Сумь. Існує кілька версій походження цього терміну:

— деякі вважають, що слово Suomi походить від фин. Suomi (луска), оскільки стародавні жителі шили собі одяг з риб’ячої шкіри;

— згідно з іншою теорією, слово Suomi спочатку було власною назвою. Так, ім’я Suomi носив один данський вельможа, який уклав мир з Карлом Великим;

— ща за однією версією, слово Suomi естонського походження. Вважається, що колись існувала місцевість з назвою Sooma (эст. soo — «болото», maa — «земля»; тобто «земля болот»). Переселенці з цієї області перенесли назву своєї батьківщини в південно-західну Фінляндію, яка теж стала називатися Suomi. Або від эст. *zeme, яке так само означає земля;

— є також версія, що суомі — спотворене слово саами, самоназва народу, який жив тут до приходу фінно-угорських племен.

Пізніше ця назва була позширена на всю групу островів.^[34]

• Мальвінські острови. Назва исп. Islas Malvinas походить від фр. Îles Malouines, яку дав Луї Антуан де Бугенвіль у 1764 році на честь перших відомих поселенців-остров’ян, моряків і рибалок з бретанського порту Сен-Мало у Франції.^[35]

Оскільки суперечка про приналежність островів остаточно не вирішена, використання багатьох іспанських імен на Фолклендських островах для Великої Британії вважається образливим. Зокрема, це стосується назв, пов’язаних з вторгненням аргентинських військ на Фолклендські острови в 1982 році.^[36] Командувач британськими військами в Фолклендському конфлікті генерал сер Джеремі Мур не дозволив використовувати назву «Мальвінські острови» в документі про капітуляцію аргентинської сторони, відкидаючи його як пропагандистський термін^[37]

Існує кілька версій походження цього терміна:

— від протогерманського frankon, що перекладається як спис, або від lance — сокири для метання у франків, відомої як франциска.^[38]

— за іншим припущенням, від давньогерманського слова франк, що означає вільний. Хоча можливий і зворотній вплив. Слово вільний могло асоціюватися з етнічною назвою франків, оскільки вони, як завойовники, мали статус вільних людей.^[39] Німецькою, як й іншими германськими мовами, такими як голландською та скандинавськими мовами, Францію досі називають Королівством франків (нем. Frankreich, нидерл. Frankrijk, дат. Frankrig, норв. Frankrike).

• греч. Γαλλία (Галлія) від кельтського племені галлів. Пор. інші кельтські назви: Галатія, Галісія, Gael (фр. Pays de Galles, Уельс).

Хорват — слово імовірно перського походження. Пор. назву авестійської провінції Harahvaiti (греч. Ἀραχωσία, Арагозія), що буквально означає багатий водами/озерами.

Див. також Етимологія назв континентів.

Від Čechové (Češi, тобто чехи), імені одного зі слов’янських племен на території країни, яке підкорило сусідів близько 900 року. Згідно з легендою, назва походить від імені вождя Чеха, який привів свої племена до Богемії. Дехто пов’язує назву зі словом četa (чета, військовий підрозділ).

• Bohemia. Латинское название Boiohaemum происходит от немецкого Boi-Heim, что значит дом бойев (от названия кельтского племени бойи, населявшего эту территорию в течение нескольких веков).

• Чехословакия — название страны в 1918—1992 годы.

См. значения названий Чехия и Словакия.

Можливе походження з мови кечуа або мапуче, у якій слово chili/chilli перекладається як де кінчається земля /межа світу.

Ще одне пояснення дає айм. tchili, що означає сніг.

Іноді назву плутають зі словом chile/chilli (червоний перець чілі), яке з ацтекської мови науатль перкладається як червоний.^[40]

Уперше ця назва згадується в 1296 році в указі сербського короля Стефана Уроша II Мілутіна до Зетської єпархії Сербської православної церкви.

• Montenegro (Монтенеґро) — назва, яку дали країні венеціанські завойовники, що побачили гору Ловче або, радше за все, його темні хвойні ліси. З венеційської мови перекладається як чорна гора.

Назва країни Montenegro в більшості західноєвропейських мов запозичена з венеційської, що вказує на епоху венеціанської гегемонії над регіоном у середньовіччя.

Інші мови, особливо сусідніх народів, використовують свій власний прямий переклад терміну Чорна Гора. Зокрема, алб. Mali i Zi, болг. Черна гора , греч. Μαυροβούνιο / Mavrovoúnio, польск. Czarnogóra, словен. Črna Gora, словацк. Čierna hora, тур. Karadağ, чеш. Černá Hora, у тому числі й укр. Чорногорія.

• Зета — давньослов’янська назва Чорногорії. Походить від назви ріки, яка означає урожай або зерно.

Sverige походить від фрази Svea Rike, що означає королівство шведів. Rike має той же зміст, що і німецьке рейх, норвезьке rike або данське rige (королівство/ імперія).

• ирл. An tSualainn означає (в буквальному сенсі) Шведська земля і складається з етноніма Sua, (від Svea) і -lann, загальний суфікс на позначення абстрактних іменників ірландською мовою. Визначений артикль an і знак t необхідні у граматичних цілях.

• Етимологічним джерелом фин. Ruotsi, эст. Rootsi, лівською Rūotšmō, саамською Ruoŧŧa, імовірно, є Руслаген (Roslagen) у Свеаланді (Svealand). Власне, за деякими гіпотезами, від цієї назви походить ім’я варязьких дружин, які відвідували східних слов’ян і яких прозвали русами (руссю). Від них, у свою чергу, походить назва держави Русь.

• Вчені продовжують дискутувати навколо значення русь. Дехто виводить від roþs- (веслування).

Див. етимологію Росія і Україна (Русь).

• Гельветія — лат. Helvetia від кельтського народу гельветів.